Розділ 4. Програмне забезпечення, що доступне в Debian.

4.1 Які типи додатків та програмного забезпечення для розробників доступні уDebian GNU/Linux?

Як і більшість збірок, Debian GNU/Linux пропонує:

• основні додатки GNU для розробки програмного забезпечення, маніпуляції файлами та обробки текстів, включаючи gcc, g++, make, texinfo, Emacs, оболонку Bash та велику кількість оновлених Unix-утиліт,
• Perl, Python, Tcl/Tk, та величезну кількість програм, бібліотек і модулів, що мають відношення до кожної з них,
• TeX (LaTeX) і Lyx, dvips, Ghostscript,
• систему X Window, що пропонує мережевий графічний інтерфейс користувача, та незчисленну кількість додатків, включаючи GNOME і KDE,
• повний набір мережевих додатків, включаючи сервери інтернет-протоколів, таких як HTTP (WWW), FTP, NNTP (новини), SMTP та POP (електронна пошта), DNS (сервер доменних назв); окрім того пропонуються веб-броузери та інструменти для розробки.

Понад 15180 пакунків, від серверів новин до підтримки музики, факс-програми, бази даних та електронні таблиці, програми для обробки графіки, спілкування, мережеві та поштові утиліти, веб-сервери і навіть програми для прийому радіопередач. Ще 450 програм доступні у вигляді пакунків Debian, але офіційно не входять до нього із-за ліцензійних обмежень.

4.2 Хто написав всі ці програми?

Для кожного пакунку автор програм вказаний у файлі /usr/doc/ПАКУНОК/copyright, де ПАКУНОК - це назва пакунка.

Люди, що створили сам пакунок, перелічені у контрольному файлі (див. параграф 6.4), що поширюється з кожним пакунком Debian.

4.3 Як я можу отримати поточний список програм для Debian?

Повний список доступний на будь-якому з дзеркал у файлі indices/Maintainers. В ньому перелічені назви пакунків та імена й електронні адреси відповідних поширювачів.

WWW-інтерфейс для Debian-пакунків зручно об'єднує пакунки з майже 20 секцій архіву.

4.4 Чого немає в Debian GNU/Linux?

Список пакунків, котрі потрібно перенести в Debian наведено тут: http://www.debian.org/devel/wnpp/default.htm. Додаткові відомості про те, як додавати відсутні можливості наведені в розділі 12.1.

4.5 Чому при компіляції програм я отримую повідомлення "ld: cannot find -lfoo"? Чому у двійкових пакунках бібліотек немає файлів libfoo.so?

Стратегія Debian вимагає щоб такі символічні відсилачі (на libfoo.so.x.y.z абощо) знаходились у окремих, розробницьких пакунках. Такі пакунки зазвичай називаються libfoo-dev чи libfooX-dev (відповідні їм пакунки бібліотек називаються libfooX, де Х - деяке число).

4.6 Як Debian підтримує Java і чи підтримує взагалі?

Оскільки офіційні Java Development kit та Runtime Environment виробництва Sun Мicrosystems не є вільним програмним забезпеченням, воно не може бути офіційно включеним в Debian. Якщо ви, не зважаючи на це, хочете включити його у свою систему, зверніться до пакунку java-package в каталозі contrib.

Проте, обидва JDK та декілька вільних реалізацій технології Java доступні у вигляді пакунків Debian. Ви можете писати, наладжувати та запускати Java-програми у Debian.

Для запуску Java-аплетів потрібен веб-броузер що міг би їх розпізнати та виконати. Деякі броузери, що доступні у Debian, як наприклад Konqueror чи Mozilla підтримують спеціальні втулки Java, що роблять можливим всередині них запуск Java-аплетів. Netscape Navigator, що також доступний у якості пакунка для Debian, хоча він і не є вільним, також може запускати аплети Java.

За додатковою інформацією зверніться до Debian Java FAQ.

4.7 Як я можу перевірити, що я використовую Debian і якої саме версії?

Щоб переконатись, що ваша система справді встановлена з базових дисків Debian, перевірте наявність файлу /etc/debian_version, що містить єдиний рядок - номер стабільної версії, як визначено у пакунку base-files.

Наявність програми dpkg свідчить про те, що ви можете встановлювати пакунки Debian у вашій системі, але оскільки ця програма була перенесена у багато інших систем та архітектур, не можна заявляти, що це є надійний спосіб перевірки того, що у вас саме Debian GNU/Linux.

Користувачі повинні знати, що система Debian складається з багатьох частин, кожна з котрих може бути оновлена (майже) незалежно. Кожна стабільна версія Debian має визначений та незмінний вміст. Оновлення є доступними окремо. Для короткого опису стану встановлення пакунку foo використовуйте команду

dpkg --list foo

Щоб переглянути версії всіх встановлених пакунків, введіть

dpkg -l

Для детальнішого опису запустіть

dpkg --status foo

4.8 Як Debian підтримує інші мови окрім англійської?

Debian GNU/Linux поширюється з приблизно двома сотнями клавіатурних карт та інструментами (в пакунку kbd) для їх встановлення, перегляду і модифікації.

Під час установки користувача просять вказати, яку саме клавіатурну розкладку він буде використовувати.

Переважна більшість програм, котрі ми пакуємо, підтримують введення не-US-ASCII символів, що використовуються у інших алфавітах (як, наприклад, ISO-8859-1 чи ISO-8859-2); окрім того, численні програми підтримують багатобайтові мови, як японська чи китайська.

На даний момент підтримуються сторінки довідки для німецької, іспанської, фінської, французької, угорської, італійської, японської, корейської та польської мов у пакунках manpages-МОВА, де МОВА - дволітерний код країни згідно стандарту ISO. Щоб отримати доступ до такої сторінки, необхідно відповідно змінити значення змінної LC_MESSAGES.

Наприклад, у випадку італомовної довідки змінна LC_MESSAGES повинна бути встановлена у 'italian'. Програма man шукатиме італійські сторінки довідки у каталозі /usr/share/man/it/.

4.9 Як щодо обмежень законодавства США на експорт?

Американське законодавство забороняє експорт оборонних технологій, що включає деякі типи криптографічних програм. Серед інших у цю категорію потрапляють PGP та ssh. Для версії sarge ці пакунки були перенесені до каталогу main (або ж non-free у разі потреби) у зв'язку з лібералізацією американського законодавства на експорт крипторафії.

Для запобігання непотрібного ризику деякі пакунки Debian GNU/Linux були доступні лише з неамериканських сайтів (ftp@non-us.debian.org/debian-non-us/default.htm) та його численних дзеркал, кожне з яких знаходилось за межами США. Ці сайти все ще існують (для підтримки користувачів woody), але їхній вміст більше не підтримується і вважається застарілим. Будь-ласка, видаліть будь-які згадки про non-US з вашого конфігураційного файлу /etc/apt/sources.list.

4.10 Куди дівся pine?

Із-за його обмежувальної ліцензії він перенесений до non-free. Більше того, оскільки ліцензія забороняє поширення модифікованих двійкових файлів, ви повинні скомпілювати його самостійно з наданих джерельних кодів та латок Debian.

Джерельний пакунок називається pine. Ви можете використовувати пакунок pine-tracker щоб отримати попередження якщо буде потрібно провести оновлення.

Зауважте, що є багато альтернатив як для pine, так і для pico, зокрема mutt i nano, що знаходяться в секції main.

4.11 А де qmail/ezmlm/djbdns?

Дан Бернштайн (Dan J. Bernstein) поширює все програмне забезпечення, що він написав (http://cr.yp.to/software.html) під обмежувальною ліцензією, як наслідок воно знаходиться у каталозі non-free. Оскільки ліцензія, котру він використовує, забороняє поширення модифікованих двійкових файлів, ви повинні скомпілювати їх самостійно з джерельних кодів та латок Debian щоб отримати двійкові пакунки, котрі ви зможете встановити у вашій системі.

Джерельні пакунки називаються відповідно qmail-src, ezmlm-src та djbdns-installer. Для qmail вам потрібно спершу встановити qmail-src, ezmlm-src, а потім запустити build-qmail щоб сформувати пакунок Debian. Вам також потрібно встановити пакунок ucspi-tcp-src щоб отримати ucspi-tcp, від котрого залежить qmail.

Дан Бернштайн також підтримує сторінку FAQ from distributors, якщо вам цікаво почитати про його мотиви (винятково кросплатформенна сумісність: http://cr.yp.to/compatibility.html).