Розділ 1. Означення та загальний огляд

Що таке Debian GNU/Linux?

Debian GNU/Linux – це специфічна збірка операційної системи Linux та величезна кількість пакунків, що запускаються під нею.

В принципі, користувач може отримати ядро Linux через Інтернет чи яким-небудь іншим шляхом та скомпілювати його самостійно. Так само він може роздобути джерельні коди численних додатків, скомпілювати програми та встановити до своєї системи. Для великих програм цей процес може бути не лише довготривалим, але й із значною кількістю помилок. Щоб уникнути цього користувачі як правило обирають собі операційну систему та набір пакунків від одного з поширювачів Linux. Вони відрізняються набором програм, протоколів та підходів, котрі використовуються для пакування, встановлення та керування пакунками додатків у вашій системі в поєднанні з встановленням, та інструментами підтримки, документацією й іншими послугами.

Debian GNU/Linux – це результат зусиль добровольців по створенню вільної, високоякісної Unix-сумісної системи з набором численних додатків. Ідея вільної Unix-системи породжена проектом GNU. Багато інших програм, що роблять Debian GNU/Linux таким зручним, були розроблені саме в рамках цього проекту.

Для Debian слово вільний має таке ж значення, як його трактує GNU (зверніться до Вільних директив програмного забезпечення Debian, http://www.debian.org/social_contract#guidelines). Коли ми говоримо про вільне програмне забезпечення, ми маємо на увазі саме свободу, а не ціну. Вільне програмне забезпечення означає, що ви можете поширювати його копії, мати джерельні коди, чи отримати їх при бажанні, що ви можете вносити зміни в тексти програм, чи використовувати його частину у інших програмних проектах, і що ви знаєте про ці свої можливості. Проект Debian започатковано Яном Мардоком (Ian Murdock) у 1993 році за фінансової підтримки проектом Вільного програмного забезпечення GNU. Зараз розробники Debian вважають його прямим дітищем проекту GNU.

Debian GNU/Linux – це:

  • повна функціональність: на даний момент Debian включає понад 15400 пакунків. Користувачі можуть обирати, котрі пакунки їм встановлювати; для цього Debian має необхідні інструменти. Ви можете переглянути список описів доступних на даний момент пакунків на будь-якому з дзеркальних сайтів Debian (http://www.debian.org/distrib/ftplist).
  • свобода використання та подальшого поширення: не вимагається ніякого членства в консорціумі, або ж оплати для того, щоб брати участь у розповсюдженні чи розробці. Всі пакунки, що формально є частиною Debian GNU/Linux, можна вільно поширювати, як правило на умовах Загальної публічної ліцензії GNU.
    ftp- архіви Debian містять також близько 450 програмних пакунків (в секціях non-free та contrib), що поширюються на особливих умовах, котрі описані всередині кожного пакунку.

  • динамічність: з близько 1650 добровольцями, що постійно додають новий та виправлений код Debian швидко розвивається. Нові релізи планується робити кожних кілька місяців, а ftp-архіви поновлюються щоденно.

Окрім того, що Debian GNU/Linux сама по собі є вільним програмним забезпеченням, вона є базою, на основі якої формуються численні додаткові збірки. Пропонуючи повноцінну надійну систему, Debian пропонує користувачам Linux дедалі кращу сумісність та дозволяє дистрибуторам вилучати непотрібні їм можливості і концентруватись на потрібних для створення спеціалізованих дистрибутивів. За додатковою інформацією зверніться до параграфу 13.3.

Гаразд, я вже знаю, що таке Debian... а що таке Linux?

Якщо коротко, Linux - це ядро Unix-подібної операційної системи. Спочатку воно було розроблене для ПК з процесорами 386 (і вище); зараз перенесено в значну кількість інших систем, в тому числі багатопроцесорних, та продовжує інтенсивно розвиватись. Linux написаний Лінусом Торвальдсом (Linus Torvalds) та багатьма іншими комп'ютерними спеціалістами з усього світу.
Окрім ядра система Linux також має:

  • файлову систему, сумісну з Стандартом ієрархічної файлової системи Linux (Linux Filesystem Hierarchy Standard http://www.pathname.com/fhs/);
  • велику кількість утиліт Unix, більшість з яких була розроблена проектом GNU та Фондом вільного програмного забезпечення (FSF, Free Software Foundation).

Сукупність ядра Linux, файлової системи та утиліт GNU, FSF і інших компонується таким чином, щоб забезпечити сумісність з стандартом POSIX (IEEE 1003.1).
За додатковою інформацією зверніться до Інформаційної сторінки Linux (ftp@ibiblio.org/pub/linux/docs/howto/info-sheet) та Meta-FAQ (ftp@ibiblio.org/pub/linux/docs/howto/meta-faq).

Що це за новинка - HURD?

Hurd - це набір серверів, що запускаються поверх мікроядра. Разом вони утворюють основу операційної системи GNU. Зараз Debian доступний лише для Linux, але з Debian GNU/Hurd ми пропонуємо Hurd як платформу для розробки, сервера та стільниці. Проте Debian GNU/Hurd наразі офіційно ще не випущений.
Щоб більше дізнатись про GNU/Hurd в загальному та Debian GNU/Hurd зокрема, зверніться до http://www.gnu.org/software/hurd/hurd.html та http://www.debian.org/ports/hurd/index.html відповідно.

Яка різниця між Debian GNU/Linux та іншими збірками Linux? Чому я повинен серед інших дистрибутивів обрати саме Debian?

Від інших збірок Linux Debian відрізняють такі особливості:

Система підтримки пакунків Debian:

Вся система, чи будь-який її компонент можуть бути оновлені тут же без будь-яких перетворень, без втрати користувацьких конфігураційних файлів, та (в більшості випадків) без перевантажень системи. Більшість доступних сьогодні збірок Linux мають у своєму складі систему підтримки пакунків; проте в Debian вона справді унікальна та особливо надійна.

Відкрита розробка:

В той час як інші дистрибутиви Linux розробляються окремими людьми, маленькими групами або ж комерційними поставниками, Debian є єдиною збіркою, що спільно розробляється величезною кількістю різних людей через Інтернет, так само, як Linux та інше вільне програмне забезпечення.
Понад 1650 добровольців працюють над більш ніж 15400 пакунками та покращенням Debian GNU/Linux. Розробники Debian переважно беруть участь у проекті не написанням нових програм, але пакуванням існуючих згідно стандартів проекту, формуванням звітів про помилки оригінальним розробникам, та забезпеченням підтримки користувачів. За додатковою інформацією про те, як стати розробником, зверніться до розділу 12.1.

Система відслідковування помилок:

Географічна розпорошеність розробників Debian вимагає витончених інструментів та швидкого поширення інформації про помилки та способи їх усунення для прискорення розвитку системи. Користувачів заохочують відправляти звіти про помилки у стандартному швидкодоступному стилі через тенета або електронну пошту. За додатковою інформацією про те, що робити з журналом помилок, зверніться до розділу 11.4.

Політика Debian:

Debian має широку специфікацію наших стандартів якості, так звану "Політику Debian". Цей документ визначає якість та стандарти, котрих ми дотримуємось у пакунках. За додатковою інформацією зверніться до нашої сторінки про причини вибору Debian.

Як проект Debian відноситься до Фонду вільного програмного забезпечення GNU; вони співпрацюють?

Система Debian будується на ідеях вільного програмного забезпечення, що проповідуються Фондом вільного програмного забезпечення та особливо Річардом Столлменом (Richard Stallman). Потужна система інструментів розробки Фонду ВПЗ, утиліти та додатки також є ключовими частинами системи Debian.

Проект Debian є незалежним від Фонду ВПЗ, проте ми регулярно спілкуємось та співпрацюємо у різноманітних проектах. Фонд ВПЗ особливо наголошує, щоб ми називали нашу систему "Debian GNU/Linux" і ми з радістю виконуємо цей їхній запит.

Стратегічною метою Фонду ВПЗ є розробка нової операційної системи під назвою GNU, що базується на Hurd. Debian співпрацює з Фондом ВПЗ над цією системою під назвою Debian GNU/Hurd.

Як вимовляється слово "Debian" та що воно означає?

Ім'я проекту вимовляється як "Дебіен" (Deb'-ee-en) з коротким "е" в Deb та наголосом на першому складі. Це слово є поєднанням імен Дебри та Яна Мердоків (Debra та Ian Murdock), котрі заснували проект. (Схоже, словники допускають деяку невизначеність щодо вимови імені "Ian", проте сам він схиляється до "Іен" ("ee'-en")).