Документація українською/ Debian/ Огляд Дебіен

Дебіен (Debian) — проект по створенню вільних операційних систем. Найдовершеною і найширше вживаною збіркою є Дебіен ГНУ/Лінукс (Debian GNU/Linux). Окрім неї існують проекти по використанню інших ядер — Дебіен ГНУ/Хард (Debian GNU/Hurd), Дебіен ГНУ/НетБСД (Debian GNU/NetBSD) та Дебіен ГНУ/кФріБСД (Debian GNU/kFreeBSD). Проте в переважній більшості випадків говорячи Дебіен мають на увазі саме Дебіен ГНУ/Лінукс.

Серед інших дистрибутивів Лінукс Дебіен вирізняється особливою сторогістю щодо ліцензій програм, котрі включаються до збірки, та найбільшою кількістю готових до вжитку пакунків (понад 18 тисяч на даний момент) і підтримуваних архітектур (одинадцять). Дебіен є основою для більш ніж сотні інших дистрибутивів Лінукс, серед котрих найвідомишими є Убунту (Ubuntu), Лінспайр (?Linspire) та Кноппікс (?Knoppix).

Фінансову підтримку проект отримує від добровільних внесків через фірму "Програми в інтересах суспільства" (Software in the Public Interest, Inc.), некомерційну організацію що ним опікується.

Історія проекту

Вперше дистрибутив Дебіен анонсував Іен Мердок, тоді студент Унівеситету Purdue, 16 серпня 1993 року. На початку Мердок назвав свою систему "Випуск Дебіен Лінукс" ("Debian Linux Release"). Назва "Дебіен" була утворена від перших літер його імені та його тодішньої дівчини (тепер дружини) Дебри: Debra + Ian (/dɛbˈiːjən/). Він мав на меті створити новий дистрибутив, котрий буде відкрито розроблятись, як Лінукс та ГНУ, старанно і добросовісно збиратись та якісно супроводжуватись і підтримуватись.

На початку проект розвивався повільно, перші версії 0.9х були випущені у 1994 та 1995 роках. Перші порти на інші архітектури розпочались у 1995 році і перший випуск 1.х було здійснено у 1996 році. Тоді ж Брюс Перенс (Bruce Perens) замінив Іена Мердока на посаді лідера проекту. В цьому ж році один з розробників, Іен Шуйслер (Ean Schuessler) запропонував укласти суспільну угоду між проектом та його користувачами. За результатами обговориння у поштовій розсилці було укладено Соціальну Угоду та Посібник по вільних програмах Дебіен, котрі описували базові вимоги до розробників дистрибутиву. Брюс Перенс також ініціював створення офіційної організації "Програми в інтересах суспільства", котра б опікувалась проектом і вирішували фінансові та юридичні питання.

У 1998 році, перед випуском версії 2.0, першої, котра базувалась на бібліотеці glibc, Брюс Перенс покинув проект. Учасники проекту провели вибори нового лідера та випустили два нових випуски гілки 2.х, кожен з котрих включав все більше пакунків та портів на різні архітектури. В цей час було розроблено АРТ та започатковано перший проект на ядрі, відмінному від Лінукс - Дебіен ГНУ/Хард (Debian GNU/Hurd). У 1999 році було запущено перші дистрибутиви на основі Дебіен - Corel Linux та Stormix's Storm Linux, котрі зараз більше не підтримуються.

Наприкінці 2000 у Проекті відбулися значні зміни в практиці архівування та випуску стабільної версії, реорганізовано архіви програм, введено сховища пакунків ("package pools") та створення тестової гілки як тестового майданчика для запланованого випуску. В цьому ж році розробники почали проводити конференцію під назвою Дебконф (Debconf), на котрій обговорюються задачі для розробників та технічних користувачів.

У версії 4.0 вперше за історію проекту з дистрибутиву було викинуто одну з підтримуваних процесорних архітектур - m68k.

Випуски

Версія Кодова назва Дата випуску
0.93R6 26 жовтня 1995 року
1.1 Базз (Buzz) 17 липня 1996 року
1.2 Рекс (Rex) 12 грудня 1996 року
1.3 Бо (Bo) 5 червня 1997 року
2.0 Хемм (Hamm) 24 липня 1998 року
2.1 Слінк (Slink) 9 березня 1999 року
2.2 Потейто (Potato) 15 серпня 2000 року
3.0 Вуді (Woody) 19 липня 2002 року
3.1 Сарж (Sarge) 6 червня 2005 року
4.0 Етч (Etch) 8 квітня 2007 року

Наступна стабільна версія буде мати назву «Ленні» (Lenny)

Розроблювані версії

Розроблювані пакунки програм вивантажуться до нестабільної (відомої також як Сід) та експереминтальної гілок проекту. Це, як правило, нормальні, стабільні версії програм, випущені основним розробником, але з специфічними для Дебіен модифікаціями, котрі можуть викликати проблеми. Нестабільні чи не цілком готові програми переносяться до експерементальної гілки.

Після тимчасового перебування в нестабільній вітці (в залежності від необхідності внесених у програму змін) пакунок автоматично мігрує до тестової гілки. Це, щоправда, відбувається лише в тому випадку, якщо в ньому не знаходять критичних помилок і якщо їх не містять інші програми, потрібні для функціонування даної.

Поскільки оновлення стабільних випусків Дебіен не містить поновлень програм, а лише поновлення безпеки, багато користувачів воліють тестову та нестабільну вітки з новішими пакунками. Проте, ці вітки менше протестовані, а нестабільна ще й не отримує вчасно поновлень безпеки (джерело).

Переваги та недоліки

Система Дебіен постачає понад 18200 скомпонованих пакунків. Оскільки стабільний випуск проходить ретельне та всебічне тестування, система та пакунки в ній є доволі надійними. Але поскільки тестування займає багато часу, то одним з недоліків Дебіен є деяка застарілість програм стабільної збірки. Між випусками 3.0 та 3.1 минуло майже 3 роки. І хоча випуск Дебіен 4.0 було анонсовано на грудень 2006 року (18 місяців після випуску 3.1), насправді він відбувся лише 8 квітня 2007 року. Цей недолік частково виправляється наявністю т.зв. бекпортованих пакунків (оновлених версій програм, скомпільованих у стабільному середовищі і для стабільного середовища), доступних в числі іншого з майданчиків backports.org і apt-get.org. Проте, в деяких випадках ці пакунки погано інтегруються в систему викликаючи можливі клопоти з поновленням чи конфлікти з іншими програмами.

Тестова вітка часто містить оновлене програмне забезпечення котре значно стабільніше, аніж можна було б подумати дивлячись на назву вітки. Проте відразу після нового випуску у ній відбуваються значні зміни.

Іншим зауваженням є те, що деякі документи та програми недоступні у офіційній системі Дебіен оскільки вони не відповідають вимогам Проекту.

Документи, що випущені під GNU Free Documentation License з недоступними для змін секціями розглядаються проектом як не повністю вільні і поміщаються до секції non-free. В таких випадках програми чи документи можна отримати від третіх сторін або ж з сеції non-free файлосховищ Дебіен, або ж відшукати іншу програму, що відповідає вашим вимогам та є вільною. Наприклад, власницький Адоб Акробат-читач (Adobe Acrobat reader) не поставляється з Дебіен, але по-перше вам доступні інші проглядачі документів PDF, а по-друге сам Acrobat reader можна звантажити з майданчика фірми-виробника і встановити вручну.

Дехто критикує Проект за те включення до секції non-free деяких власницьких програм замість того, щоб повністю відмовитись від їх використання. Раніше Дебіен включав вільні пакунки з невільними компонентами до головної збірки, проте зараз відділює деякі програми, як наприклад власницькі драйвери пристроїв у ядрі Лінукс.

Наприкінці 2000 року, у проекті зроблено значні зміни в управлінні архівами та випусками, реорганізувано процеси за допомогою нових "сховищ пакунків" (package pools), і створення тестової (testing) гілки. Також, у цьому році розпочали проведення щорічної конференції під назвою Debconf для розробників та користувачів Debian.

Ресурси тенет

Офіційні ресурси проекту

Майданчики тенет спільноти