Здавалося б, українські рядки в інтерфейсі програм — настільки прикладна, ужиткова річ, що немає потреби шукати в ній естетики. Проте естетика як емоційна, якісна складова речі, є всюди, і, напевно, не буде помилкою віднести до її поля і мову, якою «говорять» вільні програми.

Мета цієї статті

Переклад програми здійснюється маленькими порціями — повідомлення за повідомленням, напис за написом. Нерідко наступне повідомлення буває цілком непов’язане за змістом із попереднім. В таких умовах, особливо для людини, що лише починає перекладати програми, є непросто дотриматися цілісного стилю мови. Перекладаючи далі й далі можна наткнутися на нові проблеми, що змінять ставлення до вже зробленої роботи і доведеться повертатись і виправляти вже перекладені порції повідомлень.

Щоб зробити роботу комфортною та ефективною на початку, варто, зокрема, наперед з’ясувати деякі аспекти, пов’язані із власне мовою в локалізації. Крім того, наявність чітких основних мовних принципів локалізації повинна сприяти якості українських перекладів.

Зміст:

  1. Головні принципи локалізації
  2. Типові мовні конструкції
  3. Термінологія
  4. Резюме