Чому з великої кількості офісних систем і пакетів нами було обрано OpenOffice.org? Чим ми керувалися, при виборі офісної системи ІКЦ МДПУ? Які критерії бралися до уваги? Чи виникали проблеми і незадоволення? Як вони були ліквідовані? На такі питання даються відповіді у цьому нотатку.

Дилема

Не секрет, що у зв'язку з посиленням заходів щодо ліцензійної політики в Україні, перед багатьма бюджетними і комерційними організаціями, у тому числі і закладами освіти постало кілька питань:

  1. Чи залишити програмне забезпечення комп'ютерів таким, як є, на свій страх і ризик, тобто встановлене з піратських копій?
  2. Чи купувати ліцензовані програми, що досить недешево коштують, навіть із знижками?
  3. Чи ставити щось нове, що не дорого коштує?
  4. Чи замінити вільнорозповсюджуваним програмуванням?

Якщо перший варіант:

все було б непогано –- ніщо не змінюється, на чому працювали (мається на увазі широко розповсюджений MS Office), до чого звикли -- з тим і працюємо, і соціального струсу не відбувається, але таким чином порушуються статті кримінального кодексу (176, 177, 229), стаття 51--2 «Порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності» Кодексу України про адміністративні правопорушення, а навчальні заклади порушують ще й «Правила використання комп'ютерних програм у навчальних закладах», затверджені наказом МОНУ від 2 грудня 2004 року N 903.

Якщо вибрати другий варіант:

знов-таки, ніщо не змінюється, але не всі організації, й тим паче бюджетні навчальні заклади, у змозі придбати на кожну машину ліцензований комерційний офісний пакет (той же MS Office). Стосовно закладів освіти проблема полягає ще й у тому, що ті самі пакети треба купувати і для домашніх комп'ютерів викладачів і студентів.

Третій варіант:

купувати ліцензований комерційний офісний пакет, що коштує недорого, наприклад останні версії StarOffice. Це вигідно, але перша проблема -- інтерфейс продукту хоч і подібний до MS Office, але все ж-таки не його копія, персоналу потрібен буде час для перенавчання і налагодження роботи у зручному режимі, і, звичайно, будуть затримки в роботі; інша маленька незручність -– інтерфейс пакету російською мовою (на мою власну думку –- за що ж платити?).

Четвертий варіант:

закони не порушуються, гроші можна зекономити на вільнорозповсюджуваному офісному пакету, наприклад, OpenOffice.org, але перехід може викликати проблеми і суперечки.

Наступні кроки

Для вирішення дилеми робляться такі кроки, як аналіз інформації, яку нададуть знайомі спеціалісти з комп'ютерних технологій і яку можна знайти в мережі Інтернет.

Список основних посилань для обмірковування:

Результати обміркувань

Начитавшись досить багато корисної інформації, взявши до уваги політичні нюанси й корисність, котра визначається співвідношенням (функціональність+якість)/затрати, були визначені такі критерії офісної системи, яку б можна було встановити на біля 50 машинах:

  1. Відповідність вимогам законодавства і наказів МОНУ
  2. Мультиплатформність
  3. Вільне розповсюдження
  4. Відкритий код
  5. Українська локалізація
  6. Підтримка
  7. Незначна відмінність від звичного MS Office
  8. Достатньо інформації та довідка українською мовою
  9. Надійність та захищеність (у OOo під Windows не страшно відкрити документи з дискет, тому що немає загрози занести вірус), а на платформі Linux взагалі вірусів немає.

На основі виділених критеріїв було обрано офісний пакет OpenOffice.org. З виходом версії 2.0 він став ще більш потужним, сучасним і досконалим продуктом, що не поступається іншим відомим офісним пакетам.