Man:Man5/lilo.conf.5
Матеріал з docs.linux.org.ua — збірника документації з Unix/Linux українською мовою.
Увага!
Цю сторінку необхідно покращити.
Якщо ви маєте бажання допомогти, дивіться — Як редагувати статті
Сторінка має наступні вади:
| Цю статтю треба привести у відповідність з оновленим ориґінальним текстом |
Зміст |
НАЗВА
lilo.conf - файл настройки lilo
ОПИС
Цей файл, звично /etc/lilo.conf , читає встановник завантажника (boot loader) 'lilo' (дивіться lilo(8) ).
Файл може виглядати так:
#lilo.conf
#
# ґлобальні опції:
boot=/dev/hda
prompt
timeout=150
lba32
compact
vga=normal
root=/dev/hda1
read-only
menu-title=" Комп'ютер Василя "
#
# образи ядра для вантаження:
image=/boot/zImage-1.5.99
label=try
image=/boot/zImage-1.0.9
label=1.0.9
image=/tamu/vmlinuz
label=tamu
root=/dev/hdb2
vga=ask
#
# інші операційні системи:
other=/dev/hda3
label=dos
other=/dev/hdb5
label=os2
loader=/boot/os2_d.b
table=E:
|
Цей файл настройки задає, що lilo вживає Головний Запис Вантаження (MBR) на /dev/hda. (Для обговорення різних шляхів вжитку lilo, і взаємодії з іншими операційними системами, дивіться user.tex з документації lilo.)
При вантаженні, завантажник видає запрошення boot: і чекає поки ви наберете мітку ядра (і будь-які опції), яке ви хочете завантажити. В будь-який момент натисніть [Tab] для списку міток ядер та інших систем. Або, якщо встановлено завантажник boot-menu.b, ви отримаєте меню для вибору варіантів вантаження. Заголовок цього меню перевизначається в цьому файлі настройки. Якщо ви нічого не введете, звичний образ ядра, перший вказаний, (/boot/zImage-1.5.99) завантажиться після затримки у 15 секунд (150 децисекунд). В lilo.conf можна вказати до 16 образів.
Як ви вже бачили, файл настройки починається з ґлобальний опцій (верхні 9 рядків прикладу), далі йдуть описи різних образів. Опція в описі образу скасовує ґлобальну опцію.
Рядки коментарів починаються символом "#", їх можна писати будь-де.
ҐЛОБАЛЬНІ ОПЦІЇ
Є кілька допустимих ключових слів. Опис нижче майже дослівно з user.tex (лише трохи скорочений).
|
backup= <файл-резерву> |
Копіювати початковий завантажник до файлу-резерву (що може бути й пристроєм, наприклад /dev/null ), а не до /boot/boot.NNNN . |
|
boot= <пристрій-вантаження> |
Задає назву пристрою (наприклад розділ жорсткого диску) що містить завантажник. Якщо ключове слово опущене, завантажник читається з (і, можливо, пишеться на) пристрій нині змонтований коренем. |
|
change-rules |
Визначає зміни номерів розділів при завантаженні ('ховання').
change-rules
reset
type=DOS12
normal=1
hidden=0x11
type=DOS16_small
normal=4
hidden=0x14
type=DOS16_big
normal=0x06
hidden=0x16
Цей витяг з файлу настройки вказує, що всі звичні правила-зміни (change-rules) видаляються ("reset"), і задає правила зміни для трьох типів розділів. Без reset, ці три типи додалися б до існуючих звичних правил зміни. Переважно, звичних правил досить. Рядки, що задають типи розділів вжиті в секції change (див. далі), мають суфікси "_normal" або "_hidden". Дивіться частину "Partition type change rules" у user.tex для подробиць. |
|
compact |
Вказує спробувати об'єднати запити читання суміжних секторів у один запит. Це значно покращує час завантаження і зменшує мапу. Особливо варто вживати 'compact' при завантаженні з дискети. |
|
default= <назва> |
Зробити вказаний образ образом для звичного вантаження. Якщо 'default' опущено, використовується перший образ у файлі настройки. |
|
delay= <дсек> |
Вказує яку кількість десятих частин секунди завантажник буде чекати перед вантаженням звичного образу. Це важливо на системах, що одразу вантажаться з жорсткого диску. Завантажник не чекає, якщо 'delay' опущено чи виставлено нулем, але на його поведінку може впливати задання опцій prompt і timeout. |
|
disk= <назва-пристрою> |
Задає нетипові параметри для вказаного диска. Дивіться частину "Disk geometry" в user.tex для подробиць. Особливо корисний параметр 'bios='. BIOS нумерує ваші диски 0x80, 0x81 тощо, і неможливо визначити який диск Linux відповідає якому диску BIOS (оскільки це залежить від типу та настройки BIOS), тому, якщо у вас незвична настройка, ви маєте задати відповідність між дисками Linux та дисками BIOS. Наприклад,
disk=/dev/sda
bios=0x80
disk=/dev/hda
bios=0x81
вказує, що ваш диск SCSI є першим диском BIOS, а ваш (перший головний - primary master) диск IDE є другим диском BIOS. |
|
disktab= <disktab-файл> |
Задає таблицю параметрів диску. При опущенні використовується /etc/disktab . Користати цю опцію не радиться. |
|
fix-table |
Дозволяє lilo виставляти 3 В(имірні) адреси в таблицях розділів. Кожний запис розділу містить 3В (сектор/голівка/циліндр) та лінійну адреси першого та останнього сектору розділу. Якщо розділ не вирівняний на границю доріжки і якщо деякі інші операційні системи (наприклад PC/MS-DOS чи OS/2) вживають цей диск, вони можуть змінити 3В адресу. lilo може зберігати свій сектор завантаження лише на розділах з відповідністю між обома адресами. lilo виправляє невірні початкові 3В адреси якщо виставлено 'fix-table'. ПОПЕРЕДЖЕННЯ: Це не гарантує, що інша операційна система не пробуватиме знову встановити адресу. Теж, ймовірно, це виправлення може мати іншу, неочікувану, побічну дію. Вірне поладження - перерозділити диск програмою, що вирівнює розділи відносно доріжок. Також, з певними дисками (наприклад, деякими великим дисками EIDE з включеним перетворенням адреси), за певних умов, неминуче мати суперечливі записи таблиці розділів. |
|
force-backup= <файл-резерву> |
Як 'backup', але перезаписати існуючий старий файл резерву. |
|
ignore-table |
Каже lilo іґнорувати хибні таблиці розділів. |
|
install= <завантажник> |
Встановити вказаний файл новим завантажником. Починаючи з версії 21.5, є два завантажника: boot-text.b та boot-menu.b, і boot.b є символьним посиланням до останнього. Обидва завантажника однаково дозволяють опції командного рядка ядра. Обидва мають повну підтримку послідовного порту (serial line) (див. serial= далі), хоча можливість меню не доступна на послідовному терміналі. Попередній наявний для строгої сумісності з попередніми версіями LILO. При опущенні 'install', /boot/boot.b вибирається за замовчанням. |
|
lba32 |
Створювати 32-бітні Логічні Адреси Блоку (LBA) замість адрес сектор/голівка/циліндр. Якщо BIOS підтримує пакетне адресування, пакетні виклики можуть бути використані для доступу до диску. Це дозволяє завантаження з будь-якого розділу диску, що має більш ніж 1024 циліндри. Якщо BIOS не підтримує пакетне адресування, адреси 'lba32' перетворюються в C:H:S, як і лінійні ('linear'). Всі посилання на дискету залишаються в формі C:H:S. Радиться вживати 'lba32' на всіх системах після 1998. |
|
linear |
Створювати лінійні адреси секторів замість адрес сектор/голівка/циліндр. Лінійні адреси перетворюються під час запуску і не залежать від геометрії диску. Вживаючи 'linear' на великих дисках, /sbin/lilo може створити посилання до недоступних зон диску, оскільки 3В адреси сектора не відомі до завантаження. 'lba32' уникає багатьох таких пасток вживаючи пакетне адресування, але потребує сучасний BIOS. |
|
lock |
Вмикає автоматичий запис командних рядків завантаження як звичних для наступних завантажень. Таким чином, lilo "замикає" вибір поки він не буде перевизначений руками. |
|
map= <файл-мапи> |
Вказує положення файлу мапи. Якщо 'map' опущено, вживається /boot/map. |
|
menu-title= <рядок-заголовку> |
Вказує рядок заголовку (до 37 символів) для меню завантаження. Цей заголовок замінює звичний рядок заголовку "LILO Boot Menu" . Якщо boot-menu.b не встановлений завантажником (Див. опцію install=) , цей рядок не має дії. |
|
menu-scheme= <кольоровий-мотив> |
Звичний кольоровий мотив меню завантаження може бути перевизначений на VGA дисплеях цією опцією. (Кольоровий мотив MDA дисплеїв сталий.) Загалом, рядок кольоровий-мотив має таку форму:
<текст>:<підсвітка>:<рамка>:<заголовок>
де кожна складова є двома символами що визначають колір тексту і тла. Лише перша складова обов'язкова. Звично підсвітка зворотня до кольору тексту; колір тексту є звичним кольором для рамки та заголовку. Кольори визначаються літерами kbgcrmyw, K - чорний, B - синій, G - зелений, C - голубий, R - червоний, M пурпурний, Y - жовтий та W - білий: великими для яскравого (лише текст), малими для тьмяного. Приклади кольорових мотивів
menu-scheme=Wm яскравий білий на пурпурному
menu-scheme=wr:bw:wr:Yr звичний мотив LILO
menu-scheme=Yk:kw яскраво-жовтий на чорному
Якщо boot-menu.b не встановлений завантажником , цей рядок не має дії. |
|
message= <файл-повідомлення> |
Задає файл з повідомленням, що відображається перед запрошенням завантаження. Повідомлення не виводиться, при очікуванні натиску shift після виводу "LILO ". У повідомленні, символ FF ([Ctrl L]) очищує локальний екран. Це небажано, коли встановлено завантажник boot-menu.b . Довжина повідомлення обмежена 65535 байтами. Необхідно оновити файл мапи, якщо файл повідомлення змінено чи перенесено. |
|
nowarn |
Вимикає попередження про можливі майбутні небезпеки. |
|
optional |
Опція для образу 'optional' (див. далі) застосована до всіх образів. |
|
password= <password> |
Опція для образу 'password=...' (див. далі) застосована до всіх образів. |
|
prompt |
Завантажник видасть запрошення boot: і чекатиме дій користувача (див. timeout далі). перевантаження без втручання неможливі при виставленому 'prompt' і не виставленому 'timeout'. |
|
restricted |
Опція для образу 'restricted' (див. далі) застосована до всіх образів. |
|
serial= <параметри> |
Дозволяє керування через послідовний порт. Заданий послідовний порт ініціалізується і завантажник приймає ввід з нього та з клавіатури ПК. Посилання розриву (break) послідовним портом відповідає натисненню клавіші shift в консолі для отримання уваги завантажника. Всі образи завантаження повинні бути захищені паролем якщо доступ послідовним портом небезпечніший за консоль, наприклад, якщо порт з'эднаний з модемом. Рядок параметра має наступний синтакс:
<порт>[,<bps>[<парність>[<біти>]]]
<порт>: номер послідовного порту, починаючи з нуля. 0 відповідає псевдоніму COM1 - /dev/ttyS0, тощо. Можна вживати всі 4 порти (при наявності). <bps>: швидкість в бодах послідовного порту. Підтримуються наступні : 110, 150, 300, 600, 1200, 2400(звична), 4800, 9600, та додаткові 19200, 38400 і 57600(56000). 115200 дозволено, але може не працювати з кожним залізом COM портів. <парність>: Парність вживана для послідовного порту. Завантажник іґнорує парність вводу і відкидає 8-ий біт. Наступні (великі чи малі) літери описують парність: "n" без парності, "e" перевірка на парність і "o" перевірка на непарність. <біти>: Кількість бітів у символі. Підтримується лише 7 та 8. Звично 8 , якщо немає парності, 7, якщо перевіряється парність чи непарність. Якщо задано 'serial', значення 'delay' автоматично збільшується до 20. Приклад: "serial=0,2400n8" ініціалізує COM1 звичними параметрами. |
|
timeout= <дсек> |
встановлює затримку (в десятих частинах секунди) очікування вводу у запрошенні boot:. "timeout" має смисл лише при вказаному "prompt". Якщо за вказаний час не натиснута клавіша, завантажується звичний образ. Також, ввід паролю обривається, якщо користувач не діє задовго. Звична затримка необмежена. |
|
verbose= <число> |
Вмикає багато повідомлень. Більші числа дають докладніший вивід. Якщо -v додатково вказаний в командному рядку lilo, рівень збільшується відповідно. Максимальний рівень докладності 5. |
Також можна вказати такі параметри настойки ядра : append , ramdisk , read-only , read-write , root і vga у секції ґлобальних опцій. Вони вживаються як звичні, якщо не вказані у секціях настройки відповідних образів ядра.
СЕКЦІЇ ДЛЯ КОЖНОГО ОБРАЗУ
Секція образу починається рядком
image=<назва_шляху>
що вказує файл чи пристрій, що містить образ завантаження ядра Linux, або рядком
other=<пристрій>
що вказує завантаження довільної системи.
В першому випадку, якщо рядок image вказує завантаження з пристою, необхідно вказати проміжок секторів для відображення за допомогою
range=<початок>-<кінець>
range=<початок>+<кількість_секторів>
range=<сектор>
в третьому випадку, кількість секторів покладається одиниці.
ІНША СИСТЕМА
У випадку завантаження іншої системи є такі опції:
|
loader= <ланцюговий-завантажник> |
Вказує, який вжити ланцюговий завантажник (chain loader). Звично вживається /boot/chain.b . Цей ланцюговий завантажник не передає дані про розділ сектору завантаження. Інший ланцюговий завантажник, /boot/os2_d.b передає дані про диск та розділ у форматі придатному для OS/2 та DOS (див. table=<letter> далі). |
|
table= <пристрій> |
Вказує пристрій, що містить таблицю розділів. Завантажник передасть звичні дані про розділ завантаженій операційній системі, якщо ця змінна опущена. (Деякі операційні системи не мають інших засобів взнати з якого розділу вони завантажені. Наприклад, MS-DOS звичайно зберігає геометрію диску чи розділу завантаження в своєму секторі завантаження.) Зауважте, що /sbin/lilo треба знов запустити якщо таблиця розділів на яку посилається 'table' змінена. |
|
table= <буква-диску> |
Особливий випадок для ланцюгового завантажника os2_d.b. Визначає літеру диску DOS для розділу, що буде завантажений. Це обов'язково при завантаженні OS/2, встановленої на розширеному розділі. Букву диску можна вказати як з кінцевою двокрапкою, так і без неї. |
|
change |
Це ключове слово починає секцію, що описує, як змінюються ідентифікатори основних розділів, та як основні розділи активуються і деактивуються. Якщо change опущено, правила зміни створюються, як при вказаному ключовому слові automatic. Наприклад,
other=/dev/hda2
label=dos
table=/dev/hda
change
automatic
partition=/dev/hda1
set=DOS12_hidden
deactivate
partition=/dev/hda2
set=DOS16_big_normal
activate
вказує, що при завантаженні /dev/hda2, будуть задіяні автоматичні правила зміни; додатково, розділ 1, розділ DOS12, буде схований та деактивований. Також, розділ 2, буде зроблено нормальним та активовано. Активація ставить прапорець завантаження в таблиці розділів. Ключове слово automatic може конфліктувати зі звичними правилами зміни, тож рядки set= вище можуть бути зайвими. |
|
map-drive= <номер> |
Відображає виклики BIOS для вказаного диску до номера диску вказаного в наступному рядку to=<номер>. Це відображення вживане для завантаження операційних систем, таких як DOS, з другого жорсткого диску. Наступне обмінює диски C: і D:,
map-drive=0x80
to=0x81
map-drive=0x81
to=0x80
|
|
unsafe |
Не звертатись до сектора завантаження при створенні мапи. Це вимикає деякі перевірки правильності, включно з перевіркою таблиці розділів. Якщо сектор завантаження на пристрої гнучких дисків фіксованого формату, UNSAFE дозволяє уникнути потреби класти диск, що читається, до пристрою при встановленні мапи. 'unsafe' і 'table' взаємовиключні. |
СПІЛЬНІ ОПЦІЇ (image= & other=)
В обох випадках, image= та other=, діють наступні опції.
|
label= <назва> |
Завантажувач використовує назву файлу (без шляху) кожного опису образу для визначення цього образу. Можна задати іншу назву встановивши змінну 'label'. |
|
alias= <назва> |
Друга назва (псевдонім) для того ж елементу задається 'alias'. |
|
lock |
(Див. вище) |
|
optional |
Пропустити образ, якщо він не доступний при створенні мапи. Корисно для пробних ядер, що не завжди можуть бути присутні. |
|
password= <пароль> |
Захистити образ паролем. |
|
restricted |
Для образу потрібний пароль тільки коли в командному рядку вказані параметри (наприклад 'single'). |
ОПЦІЇ ЯДРА (image=)
Якщо образ завантаження - ядро Linux, можна передати йому параметри в командному рядку.
|
append= <рядок> |
Додає вказані опції до рядку параметрів, що передається ядру. Це звично вживається для вказування параметрів заліза, що не може бути повністю самовизначене, або визначення якого може бути небезпечним. Приклад:
append="hd=576,64,32"
|
|
initrd= <назва> |
Вказує образ початкового диску в оперативній пам'яті (ramdisk) для завантаження з ядром. Образ міститиме модулі, потрібні під час завантаження, такі як драйвери сітки та scsi. Дивіться сторінку допомоги для mkinitrd(8). |
|
literal= <рядок> |
Як 'append', але видаляє всі інші опції (наприклад установку кореневого пристрою). Оскільки 'literal' може ненароком видалити важливі опції, її не можна вказувати в секції ґлобальних опцій. |
|
ramdisk= <розмір> |
Вказує розмір (наприклад, "4096k") необов'язкового RAM диску. Значення 0 вказує, що RAM диск не треба створювати. Якщо ця змінна опущена, розмір RAM диску настроюється за образом завантаження. |
|
read-only |
Вказує під'єднувати кореневу файлову систему лише для читання. Звично, процедура завантаження системи потім перепід'єднує кореневу файлову систему для читання/запису (наприклад, після fsck). |
|
read-write |
Вказує під'єднувати кореневу файлову систему для читання/запису. |
|
root= <кореневий-пристрій> |
Вказує пристрій для під'єднання кореневим. Якщо вказана спеціальна назва current, то кореневий пристрій встановлюється той, що в цей момент під'єднаний кореневим. Якщо корінь був змінений за допомогою -r , вживається відповідний пристрій. Якщо змінна 'root' опущена, використовується настройка кореневого пристрою, що міститься в образі ядра. (І встановлюється під час компіляції змінною ROOT_DEV у Makefile ядра, і може бути змінена потім програмою rdev(8) ). |
|
vga= <режим> |
Вказує який текстовий режим VGA вибирати при завантаженні. Розпізнаються наступні значення (реґістр не має значення): normal : звичайний текстовий режим 80x25. extended (чи ext ): текстовий режим 80x50. ask : запитати користувача при завантаженні. <число>: Вибрати відповідний текстовий режим. Список наявних режимів можна отримати завантаживши з vga=ask і натиснувши [Enter]. Якщо ця змінна опущена, використовується настройка VGA режиму, що міститься в образі ядра. (І встановлюється під час компіляції змінною SVGA_MODE у Makefile ядра, і може бути змінена потім програмою rdev(8) ). |
ДИВИСЬ ТАКОЖ
lilo(8), mkinitrd(8), rdev(8).
lilo йде з дуже докладною документацією, малу частину якої ви прочитали вище (lilo-21.6.2)
Переклав Ілля Корнійко <k_ilya@ukr.net>


